Заняття школи педмайстерності «Військово-патріотичне виховання – сучасний погляд»

   18 квітня 2024 року  відбулося заняття школи педагогічної майстерності для вчителів «Захисту України», керівників гуртків та курсів за вибором військово-патріотичного профілю з метою розвитку творчого потенціалу педагогів в очній та дистанційній формах у сучасному освітньому процесі, підвищення ефективності занять з предмета «Захист України», гуртків та курсів за вибором військово-патріотичного профілю, вдосконалення практичних навиків та прийомів організації роботи  в умовах воєнного стану  на тему: «Формування компетентностей з цивільного захисту у здобувачів освіти  в реаліях сьогодення» в дистанційному форматі, модератором якого був методист центру виховнї роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти Борис Волянюк.

  Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Уроки предмета «Захист України» повинні мати практичну спрямованість. Морально-психологічна  підготовка  здійснюється  в  ході  навчання  з  метою  формування морально-психологічної  готовності  та  спроможності  учнів  виконувати  покладені  на  них завдання,  переборювати  труднощі  та  долати  небезпеки  у  надзвичайних  ситуаціях, витримувати навантаження. Для цього на заняттях та тренуваннях учителями створюються  відповідні умови.

   Відповідно  до  поставленої  мети  окреслено відповідно до програми предмета такі  комплексні  освітні  та  виховні завдання:

• ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;
• підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних  Силах  України  та  інших  військових  формуваннях,  визначених  чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

   Відкрила захід Тетяна Магера, в.о. заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи ТОКІППО та презентувала свій виступ "Профілактика девіантної поведінки серед учнівської молоді в сучасних умовах."

   Відповідно до плану заняття працівниками ТОКІППО висвітлювалися питання:

  "Кодекс безпечного освітнього середовища у виховному вимірі" (Світозара Хома, завідувач центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти),

  "Формування  в учасників освітнього процесу практичних навичок і вмінь цивільного захисту в реаліях сьогодення (Олег Колодійчук, доцент кафедри змісту і методик навчальних предметів, кандидат педагогічних наук),

  "Вивчення розділу "Основи цивільного захисту" на заняттях предмета "Захист України" у закладах освіти області" (Борис Волянюк, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти),

  "Захист учасників освітнього процесу та попередження ризиків вибухонебезпечних предметів в сучасних умовах" (Василь Трофимчук, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти),

 "Здоров’язбережувальна компетентність у професійній діяльності педагогічних працівників" (Зоряна Борисюк, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти).

   "Створенням  безпечного середовища під час проведення етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри  "Сокіл" ("Джура")"(з досвіду роботи) поділився вчитель предмета "Захист України" Почапинського ліцею Підгороднянської ТГ Тернопільського р-ну Василь Фандалюк.

    На завершення заняття було підведено підсумки і прийнято методичні рекомендації, які разом з матеріалами презентацій направлені учасникам наради.

   Висловлюємо щиру вдячність Силам оборони України, які стримують окупантів та дають можливість провести освітній захід, виступаючим за цікаві та змістовні виступи та всім учасникам за ту сприятливу атмосферу зустрічі в дружньому педагогічному колі.

 

     

 

Практична складова цивільного захисту в умовах сьогодення

20 квітня 2023 р. у дистанційній формі з метою обговорення змін у програмі предмета "Захист України" з розділу "Цивільний захист", обміну досвідом роботи  та вдосконалення практичних навиків та прийомів організації роботи  в умовах воєнного стану; розвитку творчого потенціалу педагогів у сучасному освітньому процесі відбулося заняття школи педагогічної майстерності для вчителів "Захисту України", керівників гуртків та курсів за вибором військово-патріотичного профілю на тему "Практична складова цивільного захисту в умовах сьогодення".

Відкрила цей захід в.о. заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи ТОКІППО Тетяна Магера, яка тепло привітала учасників від дирекції інституту та висвітлила питання "Національно-патріотичне виховання як компонент безпеки", доповнивши свій виступ тематичною презентацією і побажаннями успішної роботи у безпечному освітньому середовищі, в якому наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримання права і норми фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Особлива безпека людини – це Божий захист! Після повномасштабного вторгнення московитів в Україну особливу важливість і чільне місце посідає морально-духовна підтримка наших воїнів – робота капеланів.  О. Євген Флиста, молодший лейтенант капеланської служби 105-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України, поділився потребою України у священниках на передовій, навчання релігійних звичаїв, проведенням духовно-морального супроводу військовослужбовців,  зокрема в зоні бойових дій, де він  сьогодні перебуває, та своїми планами обміну досвідом роботи з капеланами інших країн. Лейтмотивом виступу випускника першого випуску військових капеланів о. Євгена був заклик про необхідність кожного сприяти підтримці нашого війська, а отже обороноздатності держави. Сьогодні Збройні Сили України мужньо ведуть героїчну оборону від багаточисельнішої хижої кремлівської орди. На жаль, ми втрачаємо своїх героїв. Хвилиною мовчання учасники освітянського форуму вшанували пам'ять в минулому нашого вчителя предмета "Захист України" Олега Барни.

Ведучий заняття школи педагогічної майстерності для вчителів "Захисту України", керівників гуртків та курсів за вибором військово-патріотичного профілю Борис Волянюк, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти, звернув увагу присутніх на "вивчення розділу "Основи цивільного захисту" на заняттях предмета "Захист України" у закладах освіти", зокрема на змінах у новій програмі предмета, акцентував увагу на безпеці учасників освітнього процесу, особливо під час навчально-польових зборів (навчально-тренувальних занять) – завершального етапу вивчення "Захисту України", роззосередження одинадцятикласників закладів освіти для безпечного проведення навчальних стрільб з бойової автоматичної зброї на полігонах області.

Методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти Василь Трофимчук, висвітлюючи питання "Класи безпеки і захист учасників освітнього процесу закладу освіти в сучасних умовах", довів присутнім нормативно-правові документи та наголосив на практичному використанні положень цих документів, показав презентацію та дав інтернет-посилання на ресурс з даного питання.

Заняття завершилося відповідями на запитання та рекомендаціями, пройшло в конструктивному руслі, за що щира подяка доповідачам за цікаві і змістовні виступи та всім учасникам за ділову, творчу атмосферу. Бережіть себе і оточуючих. Хай береже вас Господь!

Пам'ятка населенню

 

Як самому зробити турнікет з підручних засобів

 

Як діяти в надзвичайних ситуаціях воєнного характеру

 Повітряна тривога

• Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал "Увага всім". Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в ДСНС України, він такий:
• Увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен.
• Зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- і радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація. 
• Зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття.
• Повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу. 
• У разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101. 

В Україні працює мобільний застосунок "повітряна тривога", який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Google Play Market та AppStore.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, СБУ радить діяти так:

• Якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків.
• На відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна.
• Ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки.
• Чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

• Гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.
• Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Вдень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах. 
• Якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак "Увага всім", – терміново йдіть до укриття.
• В укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції.
• Залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

Обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду.  Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами. 

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так: 

Падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні. 

Не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас. 

Для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці.

Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку "від будівель та споруд" і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися. 

Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не підіймайте з землі жодних незнайомих вам предметів. У жодному разі не розбирайте самотужки завали від ракет, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.

Що робити, якщо потрапили під завал будинку

• Покличте на допомогу та повідомте, де ви перебуваєте і що з вами сталося.
• Спокійно чекайте, поки розберуть завал.

Якщо вас ніхто не чує:

• Спробуйте вивільнити руки та ноги.
• Оцініть навколишню ситуацію, за можливістю обережно розберіть завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.
• Якщо невпевнені в своїх силах, терпляче кличте на допомогу.
• Якщо є можливість, скористайтеся телефоном, стукайте по трубах, батареях опалення.
• Якщо ніхто не чує, спробуйте розбирати завал.
• Звільнившись, огляньте себе, за можливістю надайте собі першу медичну допомогу.
• У разі неможливості покинути будівлю, потрібно подати сигнал будь-якими способами.
• В очікуванні допомоги намагайтесь уникнути переохолодження.
• Якщо потрібна допомога ­– телефонуйте на лінію 102.

Перша меддопомога при кровотечі 

Методи контролю критичної кровотечі:

1.   тампонування рани;

2.   джгут;

3.   пов’язка, що тисне;

4.   прямий тиск на рану.

Прямий тиск на рану є найшвидшим та може використовуватися як тимчасова зупинка кровотечі. Частина тіла, на яку опираємося, повинна тиснути максимально, усією масою тіла. Прямий тиск можна використати як на старті, так і між маніпуляціями, якщо перша з них була невдалою.

Як правильно накладати джгут

• Використовувати у разі масивних кровотеч із кінцівок, під час ампутації чи частковій ампутації вище кисті чи ступні;
• накладати джгут типу Cat можна на одяг;
• якщо не можна візуалізувати місце кровотечі, джгут накласти максимально високо на кінцівку;
• якщо краї рани можна чітко візуалізувати ­– накласти джгут на відстані 5-8 см вище рани;
• якщо кровотеча не зупинилася, скористатися ще одним джгутом, який накладається впритул над першим;
• в зоні умовної безпеки записати час накладання джгута;
• правильно накладений джгут може бути розміщений на кінцівці до двох годин;
• про правильно накладений джгут свідчить відсутність пульсу на периферії.

Правила поведінки під час комендантської години

• Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).
• Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.
• Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривоги. 

Під час комендантської години в ДСНС рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

1.   зашторювати вікна;

2.   вимикати світло в оселях;

3.   гасити вуличне освітлення своїх будинків;

4.   прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами. 

Як поводитись на блокпостах

Під час проходження блокпостів, треба:

• зменшити швидкість автомобіля,
• завчасно приготувати документи для перевірки,
• вимкнути фари,
• увімкнути аварійне світло,
• не вести фото- та відеознімання (вимкнути відеореєстратор),
• без дозволу військових не виходити з автомобіля,
• чітко відповідати на запитання військових,
• бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон авто,
• після огляду та дозволу можна продовжити рух, але не набирати швидкість різко,
• у місті за відсутності великої кількості авто та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

Що варто і не варто брати в авто

Возіть в авто у воєнний час: 

1.   ковдру або спальник на кожного, каремат,

2.   аптечку,

3.   воду (1-3 л на особу),

4.   зарядки та живлення від розеток автомобіля, 

5.   домкрат, набір ключів, вогнегасник, "крокодили" для зарядки акумулятора, рукавички, знак аварійної зупинки, світловідбивний жилет, 

6.   пальне у металевій каністрі,

7.   запасне колесо,

8.   туристичну лопату,

9.   запас антифризу, мастила для двигуна, гальмівної рідини,

10.              буксирувальний трос,

11.              автомобільний компресор.

Не варто возити в авто у воєнний час: 

1.   зброю, якщо ви невійськовий і зброя незареєстрована,

2.   ніж з ознаками бойового,

3.   будь-який військовий атрибут, включно зі стилізованим одягом, взуттям, сумками та рюкзаками військового типу,

4.   пальне або іншу горючу рідину у крихкій тарі,

5.   під час перетину блокпостів зніміть відеореєстратор!

Де дивитись розклад потягів

Ознайомитись із розкладів поїздів на бажані дати та годити можна традиційно на офіційному сайті "Укрзалізниці". Також чимало додаткових та евакуаційних рейсів компанія щодня публікує у своєму Telegram-каналі та на Facebook-сторінці.

Де знайти житло

Задля допомоги українцям з регіонів, де точаться бої, створено спеціальний сервіс "Прихисток". Якщо у вас є приміщення, в якому ви готові прихистити співгромадян у скруті – тисніть на кнопку "Надати житло". Якщо ви потребуєте прихистку – тисніть кнопку "Знайти житло". Сервіс працює за посиланням.

Також чимало прихистків створено на базі міських рад та обласних адміністрацій. Ознайомитися з порядком розміщення українців в інших областях можна на офіційних сайтах та сторінках соцмереж місцевої влади.

Як впоратися зі стресом під час війни: поради психологині

• Замість картинок вибухів із новин краще візуалізувати собі, як буде після того, як усе закінчиться.
• Не хвилюватись про те, на що не можна вплинути.
• Робити все, на що можна вплинути: мити голову, ходити в душ, пити чай і багато води, намагатися їсти, навіть якщо не хочеться, потроху робити щось зі звичного життя.
• Також, за можливості, треба забезпечити собі безпеку: в укритті чи в квартирі створити максимально можливий затишок, хоча в теперішній ситуації це здається марним і безглуздим.
• Стрес часто осідає затискачами в тілі, ми можемо цього не усвідомлювати, але відчувати, що нас б'є тремтіння, не можемо розслабитися і заснути. З цим можна впоратися, прийнявши гарячий душ, а ще краще – співати чи голосно говорити, не стримувати емоцій, виливати все, що всередині.
• Якщо хочеться плакати – треба плакати, якщо хочеться кричати – треба кричати, якщо хочеться рухатися – може допомогти спорт. Так тіло вихлюпне накопичене напруження і вам вдасться поспати.

 

Турнікети

 

Рекомендації МОЗ на випадок хімічної атаки або аварії на хімічному підприємстві.

 

Що робити, коли у вас панічна атака – пояснює психологиня

 Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз пояснила, що потрібно робити під час панічної таки:

• Рука на живіт, приблизно 3 пальці нижче сонячного сплетіння, простукати.
• Потерти кінчик носа.
• Надавити не сильно на очні яблука з двох боків.
• Якщо є можливість, лягти на спину і зробити рухи ногами як велосипедні.
• Дихання – одною рукою накрити губи, рука – як човник, інша на животі. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – підіймається до рота.
• Також допомагає вода із содою: гаряча вода, чайна ложка соди. Зробити один–два ковтки, більше не треба.
• Змащувати губи, полоскати рот водою.
• Витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутись грудної клітки.
• Подивитися праворуч (не повертаючи голови) – якомога далі, тримати секунд 15–20, перевести погляд прямо, потім подивитися ліворуч – якомога далі, потім знову прямо.
• Розтерти тіло. Точка паніки – між беззмінним та мізинцем.
• Покласти руки на ребра, відчути, як вони під час дихання розширюються, підіймаються.
• Розтерти руки, прикласти до нирок.

Світлана Ройз, сімейна й дитяча психологиня

Як скласти евакуаційний рюкзак для школи, класу та дитини – роз’яснення освітнього омбудсмена

 Освітній омбудсмен Сергій Горбачов опублікував роз’яснення про вміст невідкладного евакуаційного рюкзака для класу / групи, закладу освіти та дитини.

Українське законодавство поки не зобов’язало заклади освіти забезпечити приміщення класів евакуаційними рюкзаками. Тому омбудсмен використав рекомендації Департаменту освіти Оклахоми  та посібника  “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів” Австралійського ресурсного центру прав дитини.

У випадку екстреної евакуації зі шкіл, вчителі / вихователі одягають ці рюкзаки, а діти зможуть так орієнтуватися: доросла людина, якій можна довіряти, має на спині такий-то рюкзак. Для цього рюкзаки мають:

• бути завчасно підготовлені;
• висіти на видному місці;
• не бути важкими;
• колір рюкзака має бути яскравим (червоний, помаранчевий).

Рекомендований вміст рюкзака для класу / групи:

• рюкзак яскравого кольору (червоний, помаранчевий);
• кілька чистих аркушів паперу;
• ручка, олівець;
• блокнот із твердою палітуркою;
• ліхтарик/-и та додаткові батарейки до нього / них;
• класна аптечка;
• маленьке радіо на батарейках + батарейки;
• свисток;
• вода, стаканчики;
• термоковдри (щоб eберегтися від холоду);
• кілька упаковок великих сміттєвих пакетів;
• 2–3 маркери;
• кілька вінілових перчаток;
• мотузка;
• маски для всіх дітей$
• скотч та ножиці;
• відро (бажано складне, замість туалету);
• туалетний папір або рулон паперових рушників;
• вологі серветки;
• розкладна клейонка для забезпечення приватності під час відвідування саморобного туалету;
• мультитул (багатофункціональний інструмент, що поєднує кілька портативних інструментів);
• енергетичні батончики для всіх дітей класу / групи.

Евакуаційний рюкзак класу / групи також може знадобитися під час екскурсій, активного відпочинку класу / групи.

Окремий рюкзак потрібно також мати адміністрації закладу освіти. Там мають бути такі речі:

• довідник з управління в надзвичайній ситуації у закладі освіти;
• карта закладу освіти, план поверхів;
• план евакуації та план зв’язку (за наявності);
• список працівників закладу освіти з контактами;
• список дітей та розклад занять;
• список контактів батьків дітей (за можливості);
• важливі номери телефонів;
• ручки та блокноти, маркери;
• ключі;
• мегафон;
• скотч, ножиці;
• ліхтарик, запасні батарейки до ліхтарика;
• свисток;
• аварійне радіо на батарейках та батарейки до нього;
• аптечка першої допомоги (цю інформацію можна знайти в телеграм-боті від МОЗ).

Також дуже важливо, аби батьки та діти могли знайти одне одного в такій ситуації. Для цього закладу освіти рекомендовано не відпускати дітей самих додому та віддавати їх лише батькам чи особам, яких вказали самі батьки чи інші законні представники дитини.

Проте діти не завжди можуть потрапити до батьків достатньо швидко, тому кожному учню рекомендують мати із собою:

• пляшку води;
• батончики;
• записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за бажанням);
• рекомендовано мати комплект змінної білизни та одягу (під час евакуації дитині потрібно брати рюкзак із собою, тому він не має бути важким).